Наверх
Войти на сайт
Регистрация на сайте
Зарегистрироваться
На сайте недоступна
регистрация через Google

Антон, 55 - 2 октября 2011 13:13

Все
Блакитні очі снилися мені:
Не то сумні, не то пашіли жаром.
Горів у них, як грішник у вогні,
Ми з ним у цьому схожі на примару.

Вишневі губи свіжістю весни
Вдихали спокій у блаженне тіло.
Я не прохав: «Кохана повернись»
І не жадав того, що відболіло

Та знову очі снилися мені
Не карі, ні – блакитні до нестями.
Мої цілунки, мила, не прісні,
То омелА засіялась між нами.

Спокуса мрій – у здійсненні бажань,
А сни – пусте, чи радше – поверхневе.
Не зможе розпуститися герань,
Коли мороз гулятиме лютневий

Тому і губи спілі бережу,
Тому блакитні сняться досі очі,
Бо у єдине частки колажУ
Довіку я складатиму охоче…

Добавить комментарий Комментарии: 0


Мы используем файлы cookies для улучшения навигации пользователей и сбора сведений о посещаемости сайта. Работая с этим сайтом, вы даете согласие на использование cookies.