Антон, 55 - 3 февраля 2011 21:16

На вітрині життя побачила торт багатства!
Яскраво сяяли на ньому троянди!
І колючки не їжачились обабіч кремових квітів!
Здіймалися високо яруси гордощів!
Хвилями оздоблював пишні коржі до...

захляпані фарбою руки старого митця
на розі Музейної він продає свою душу
на розі скорботи усмішка не сходить з лиця
останні таланти на зимну бруківку витрушує

з дірявих кишень у побитому часом пальто
полотна і пензлі – то весь його статус і стато...

А у тебе у лоні ніби полощеться рибка,
Маленька і золота, потрапивша в ятір плоті.
Але їй не страшно, бо все ще незнане й безлике
І їй сняться сни про світло і сонячний дотик.
І про тебе, про ту, котра ходила до Бога,
Його цілу...

• 
• 
•